Про те, що інформацію, здобуту вдень, мозок упорядковує під час сну, відомо давно. Тому якщо хтось радить перед важливим іспитом припинити зубріння й добре виспатися - варто послухати. Лягаєш із кашею в голові, а вранці часто виявляється, що все, чого вчився останніми днями, лягло в зрозумілу структуру. Але чи можна здобувати нові знання саме під час сну? Гіпнопедія - навчання уві сні - досліджується вже десятиліттями, а однозначної відповіді досі немає. Мозок, хоч ми й знаємо про нього все більше, продовжує дивувати.
Перше дослідження, яке показало користь сну для пам'яті й навчання, опублікувала 1914 року німецька психологиня Rosa Heine. Вона виявила: матеріал, вивчений увечері перед сном, запам'ятовується краще, ніж той самий матеріал, вивчений удень.
Хочеш системно вчити англійську вдень, а не лише «під подушку»? Запишись на курс для дорослих, подумай про англійську для дітей або перевір рівень на тесті.
Навчання можливе й уві сні, але...
Гіпотезу про опанування нової іноземної мови під час сну перевірила команда Katharina Henke, Marc Züst і Simon Ruch з Інституту психології в Берні. Хоч про мозок відомо дедалі більше, досі непросто сказати, коли саме свідомість переходить з активної в пасивну - тобто коли людина спить, а коли «прокинута».
З'ясувалося, що фази роботи мозку змінюються приблизно кожні пів секунди. У експерименті перед сном учасники надягали навушники: з них лунали слова іноземною та їхні відповідники рідною. Друге слово з пари відтворювали в активній фазі роботи мозку - і в цей момент мозок підсвідомо пов'язував обидва слова. Зокрема активувався гіпокамп - ділянка, що бере участь у вивченні мови й наяву.
Дослідники вважають: процес навчання (а не лише впорядкування вже здобутого) уві сні можливий, але...
«Хочемо зрозуміти, де межі»
...але мозок радше вчиться певним зв'язкам, ніж засвоює словесну інформацію як таку - до такого висновку дійшла Anat Arzi з Інституту науки Вейцмана в Ізраїлі. Можливо, тому в експерименті, коли уві сні відтворювали безглузді слова tofer і guga з натяком, що перше означає «ключ», а друге - «слон», після пробудження учасники могли сказати, яке слово стосується більшої, а яке меншої речі. Arzi додає:
Since we already know that some kind of learning during sleep is possible, we want to explore where the limits lie and what information can be acquired and what cannot.
Це лише частина досліджень. У 2016 році в Цюрихському університеті показали: пасивне навчання уві сні справді впливає на запам'ятовування лексики, але не так, як думали раніше. Гіпнопедія найдієвіша, коли закріплюєш уже знайомі слова, а не вчиш абсолютно нові.
Що ми називаємо «вчитись»
Усе сказане підводить до головного питання: що взагалі означає «вчитись». За нинішніми даними, засвоїти складну інформацію чи нові мовні навички з нуля лише слухаючи запис уві сні (із навушниками на вухах!) майже напевно неможливо. Але, як уже мовилося, мозок учиться зв'язкам між словами й закріплює те, що ти вже вивчив раніше.
Гіпнопедія і гіпноз
Гіпнопедія викликає в науковців різні застереження. У педагогіці це іноді пов'язують із гіпнозом - навчанням у зміненому стані свідомості. У такому вигляді метод може впливати на поведінку й нести ризик маніпуляції. Під час «холодної війни» гіпнопедію до 1960 року використовували в спецслужбах США, СРСР і Японії.
1965 року в Парижі відбувся конгрес, де уточнювали термінологію гіпнопедії й розмежовували значення залежно від впливу на людину. Гіпнопедія, про яку йдеться в цій статті, з гіпнозом не пов'язана.
Підсумок
Доки мозок не «погодиться» вчитись у сні так, як мріє багато хто - лягаєш, вмикаєш нову лекцію в навушниках і прокидаєшся вже з навичками - мине ще чимало часу. Можливо, такої співпраці взагалі не буде. Поки що ті, хто вночі слухає записи зі словами й уроками, показують результати дуже схожі на тих, хто спить у тиші.