Сьогодні говоримо про форми дієслова в англійській мові. Вони сильно відрізняються від українських, тому тут студенти зазвичай допускають тут багато помилок.
Герундій, інфінітив та дієприкметники в англійській — що це таке і як правильно використовувати їх в реченнях? Зараз пояснимо.
Інфінітивна форма дієслова: як використовувати
Почнемо з простого. Інфінітив — це базова форма дієслова, яка у більшості випадків відповідає його словниковій формі та пишеться з часткою «to» перед словом. Наприклад:
to see — бачити;
to eat — їсти;
to run — бігати;
to have — мати.
I want to have a car. — Я хочу мати машину.
Без частки «to» інфінітиви є в реченнях разом з модальними дієсловами та під час утворення майбутнього часу. Наприклад:
I must go to work. — Я повинен іти на роботу.
I will go to work. — Я піду на роботу.
Інфінітив — дуже гнучий різновид дієслова, який може виступати майже будь-яким членом речення. Саме цим він відрізняється від неозначеної форми в українській мові. Ось декілька прикладів:
- Підмет. To tell the truth is always right. — Казати правду — завжди правильно.
- Частина присудка. He wanted to tell the truth but couldn’t. — Він хотів сказати правду, але не міг.
- Додаток. She asked him to tell the truth. — Вона попросила його сказати правду.
- Обставина. I came here to tell the truth. — Я прийшов сюди, щоб розказати правду.
При утворенні складних дієслів в англійській мові є велика кількість нюансів, бо з деякими словами форма інфінітива вживається з часткою «to», в інших — без, а в третіх взагалі треба тільки герундій.
У більшості випадків інфінітив з часткою to вживається після дієслів, що описують почуття, мислення та розповіді.
Наприклад: agree (погоджуватися), choose (обирати), decide (вирішувати), expect (очікувати), forget (забувати), hate (ненавидіти), hope (надіятися), intend (мати намір), learn (вчитися), like (подобатися), love (любити), mean (мати на увазі), plan (планувати), prefer (надавати перевагу), promise (обіцяти), refuse (відмовлятися), remember (пам’ятати), want (хотіти).
Зверніть увагу, після деяких дієслів перед інфінітивом потрібен займенник.
I choose to tell only the truth. — Я обираю казати тільки правду.
He promised me to tell only the truth. — Він обіцяв мені казати тільки правду.
Що таке герундій в англійській мові
Герундій — це особлива форма дієслова, яка виконує роль іменника в реченні та описує якусь дію. Утворюється вона за допомогою закінчення -ing. Наприклад:
to see — seeing;
to eat — eating;
to run — running;
to have — having.
Перекласти на українську герундій можна двома способами: як іменник (running — біг) або як інфінітив (eating — їсти). Все залежить від контексту речення та принципів словотворення, адже прямого аналога герундія українська мова не має.
Swimming is good for your health. — Плавання корисне для вашого здоров’я.
Telling the truth is always right. — Казати правду завжди правильно.
Як і іменник герундій може виступати практично будь-якою частиною речення:
- Підмет. Singing is the best way to relax. — Спів — це найкращий спосіб розслабитися.
- Частина присудка. I love singing old songs. — Я люблю співати старі пісні.
- Додаток. She thinks about trying chess. — Вона подумує спробувати заняття шахами.
- Обставина. After reading, he went to bed. — Після читання він пішов спати.
Ось деякі дієслова, після яких використовують герундій: advise (радити), allow (дозволяти), avoid (уникати), begin (починати), defend (захищати), discuss (обговорювати), enjoy (насолоджуватися), finish (закінчувати), forget (забувати), need (потребувати), risk (ризикувати), save (зберігати), stop (зупинятися).
Зверніть увагу, після деяких дієслів можна використовувати й інфінітив, і герундій. При цьому смисл речення буде незмінним. Є випадки, коли зміна форми веде за собою зміну сенсу сказаного, а інколи можна вживати тільки одну форму дієслова.
Щоб перевірити, як правильно, не соромтеся дивитися у словник — запам’ятати усі випадки вкрай складно.
Дієприкметник в англійській мові
Дієприкметник або Participle — це форма дієслова, що поєднує в собі властивості прикметника та прислівника. Українською вона часто передається як дієприкметниковий зворот або як окреме підрядне речення.
Існує два різновиди дієприкметників в англійській мові. Participle I утворюється за допомогою закінчення -ing. В Present Continious ми бачимо саме її.
— Are you waiting for the bus? — Ти чекаєш на автобус?
Будьте уважні, сам по собі дієприкметник не утворює часів. Це справа дієслова присудка.
— Having nowhere to sit, she stood in the back of the bus. — Не маючи куди присісти, вона встала в задній частині автобуса.
Українською подібні звороти вважаються переускладненням речення, тому їх використовують не надто часто. Проте англійською це цілком типовий спосіб творення фраз, який широко використовується.
Participle II або так званий дієприкметник минулого часу в англійській мові утворюється завдяки закінченню -ed в правильних дієсловах. Для неправильних діє третя форма в таблиці.
Ця форма дієслова позначає певну характеристику об’єкта, що описується завершеною дією. І в більшості випадків вона грає роль прикметника в реченні.
— Damaged badly by the flood, the school had to be rebuilt. — Сильно пошкоджена повінню, школа потребувала відбудови.
— He found a lost wallet. — Він знайшов загублений гаманець.
Ось і все, що потрібно знати про англійські дієприкметники, герундій та інфінітив. Це традиційно складні теми для вивчення студентами, бо у них немає аналогів українською мовою.
Якщо ви хочете не тільки правильно користуватися усіма формами дієслова, а вчити англійську комплексно, записуйтеся в школу Speak Up або зареєструйтеся прямо на сайті speak-up.com.ua вже зараз.
А ще обов’язково читайте інші цікаві статті у нашому блозі.