Умовні речення або Conditionals — дуже цікава, але складна тема в англійській мові. Вони допомагають розповідати про ситуації або дії, що можуть або могли б відбутися за певних умов.
Радимо вивчити цю тему дуже ретельно, адже вона входить у топ-5 особливостей англійської граматики, з якими у студентів трапляється найбільше проблем.
Conditionals — це підрядні речення, що складаються з двох частин:
- Підрядна (If-clause) позначає умову, виконання якої потрібно для дії в основній частині.
- Основна (Main clause) розповідає про ситуацію, подію або дію, яка буде можлива при виконанні умови.
If I see Jane tomorrow, I’ll ask her to the movies. — Якщо я завтра побачу Джейн, то запрошу її в кіно.
I’ll ask Jane to the movies if I see her tomorrow. — Я запрошу Джейн в кіно, якщо завтра її побачу.
Частини речення можна розташувати в довільному порядку. Але якщо першою йде умова, то після неї необхідно ставити кому. А якщо спочатку пишете основну частину — кома не потрібна.
Українською конструкція «якщо, то» керується простими правилами підрядних конструкцій. Проте англійські умовні речення мають специфічну граматику і будь-яка помилка може повністю змінити сенс фрази.
Всього існує п’ять типів речень умовного типу в англійській мові. Розберемо кожен з них.
Нульовий тип — Zero conditional
Нульовий тип умовних речень потрібний, щоб розповідати про загальновідомі та постійні речі. Найчастіше сюди відносять різноманітні закони природи, наукові факти, аксіоми, поради тощо.
Zero conditional також використовують в різноманітних гайдах та інструкціях, бо цей тип речення пояснює, що загалом буде при виконанні умови, але не обмежує процес у часі.
Важливо! Нульовий тип показує факти, а не припущення.
If Present Simple + Present Simple
If you leave ice at room temperature, it melts. — Якщо залишити лід при кімнатній температурі, він тане.
If you tap this icon, you get to the main page. — Якщо натиснути на цю іконку, ви потрапляєте на головну сторінку.
Замість if у реченнях такого типу цілком допустимо вживати when. Сенс від цього не зміниться.
Перший тип — First conditional
Перший тип умовних речень в англійській мові розповідає про подію, яка відбудеться у майбутньому, якщо буде виконана певна умова.
Це найпростіша і найрозповсюдженіша форма Conditionals. Приблизно 70% всіх умовних речень — саме вона.
If Present Simple + Future Simple
If you lend me your pen, I’ll write my phone number. — Якщо ти позичиш мені свою ручку, я напишу свій номер телефона.
Підрядна частина завжди знаходиться в теперішньому часі, але українською передається майбутнім.
Якщо у частині if-clause мають на увазі тривалу дію, то використовуємо схему:
If Present Continuous + Future Simple
If she’s sleeping, I’ll go alone. — Якщо вона спить, я піду сам.
Цікаво, що тут в перекладі українською підрядна частина буде також в теперішньому часі.
Граматика основної частини також може змінюватися. Наприклад, за допомогою модальних дієслів.
If Present Simple/Continuous + Modal Verb + Infinitive
If she’s sleeping, I should go alone. — Якщо вона спить, мені варто піти самому.
First Conditional розповідає лише про конкретну ситуацію та умову, на відміну від Zero Conditional, що описує дію загалом. При цьому перекладатися вони можуть досить схоже
Порівняйте речення:
If you sunbathe too long, you get burned. — Якщо ти засмагаєш занадто довго, ти отримуєш опік.
If you sunbathe too long, you’ll get burned. — Якщо ти засмагатимеш занадто довго, ти отримаєш опік.
В першому загальновідомий факт, а в другому — попередження людини у конкретному випадку. Але в англійському варіанті відмінності граматики мінімальні.
Перший тип умовних речень також можна використовувати в імперативних конструкціях.
If Present Simple/Continuous + Imperative
If you find me sleeping, wake me up. — Якщо ти побачиш, що я сплю, розбуди мене.
Другий тип — Second Conditional
Умовні речення 2 типу розповідають про нереальні події, які могли б відбутися у теперішньому часі. В деяких ситуаціях вони також можуть вказувати на дуже малоймовірні події в майбутньому.
If Past Simple + would + Infinitive
If I lived near the sea, I would swim every day. — Якби я жив біля моря, я б плавав кожного дня.
Важливо! Якщо в умовній частині є дієслово to be, воно у будь-якому випадку приймає форму множини were.
If she were rich, she would travel all over the world. — Якби вона була багата, вона б подорожувала по всьому світу.
If I were you, I’d marry her. — На твоєму місці я б одружився з нею.
Це одна із найчастіших помилок студентів в реченнях умовного типу. Навіть якщо людина добре знає сталий вираз «If I were you» — «На твоєму місці», то на іспитах з англійської часто спеціально додають приклади з he або she.
Цікаво, що в розмовній мові допустимо вживати was в умовних реченнях другого типу. Багато носіїв саме так і роблять, але правильна граматична норма лише одна — were.
Третій тип — Third Conditional
Третій тип умовних речень — це фантазія про події минулого. Ми говоримо про подію, яка не трапилася, але могла б відбутися, якби була виконана певна умова. Це речення тільки для гіпотетичних роздумів.
If Past Perfect + would + have + Past Participle (V3)
If you had studied, you’d have passed the exam. — Якби ти вчився, то склав би іспит.
She wouldn’t have been tired if she had gone to bed earlier. — Вона б не була втомлена, якби пішла спати раніше.
Інколи в основній частині замість звичайних дієслів використовують модальні, що ще більше ускладнює фразу:
If you had wanted to pass the exam, you should have studied harder. — Якби ти хотів скласти цей іспит, то ти повинен був вчитися більш старанно.
З точки зору граматики це найскладніший тип умовних речень. Це одна з причин, чому навіть носії англійської використовують його не дуже часто та при нагоді замінюють більш зрозумілими та простими конструкціями.
Наприклад, цю ж саму фразу «If you had wanted to pass the exam, you should have studied harder» можна без втрати смислів замінити на «You had to study more to pass this exam».
Змішаний тип — Mixed Conditional
В попередніх чотирьох типах було видно чітке узгодження часів в обох частинах речення. У змішаних умовних реченнях в англійській мові «if-clause» стосується гіпотетичної ситуації в минулому, яка могла б вплинути на сьогодення.
Змішаний тип називається так, бо в ньому використовується одна частина речення другого типу, а інша — третього.
Перший різновид mixed conditional показує нереальну подію в минулому, яка могла б вплинути на сьогодення або майбутнє. Не факт, що вплинула б, але все ж таки.
If + Past Perfect + would + Infinitive
If I had got that job, I would earn more money now. — Якби я отримав ту роботу, я б зараз заробляв більше грошей.
В другому різновиді умовна частина не прив’язана до певного часу і зазвичай показує певний постійний стан, але основна розповідає про нереальну подію в минулому.
If + Past Simple + would + have + Past Participle (V3)
If I were afraid of spiders, I would haven’t bought one as a pet. — Якби я боявся павуків, я б не купив павука як домашнього улюбленця.
Власне, це все, що потрібно знати. Тема досить складна, особливо якщо намагатися використовувати різні типи умовних речень у живому спілкуванні, коли немає часу перевірити граматику чи подумати про структуру. Саме тому ми радимо проходити тести з умовними реченнями в англійській мові та опрацьовувати якомога більше прикладів.
В англійській граматиці багато складних моментів. Якщо ж ви хочете вивчати мову комплексно, приходьте у школу Speak Up або реєструйтесь на сайті speak-up.com.ua вже зараз.
А ще обов’язково читайте інші цікаві статті у нашому блозі.